Перехід до геліоцентричної моделі

У праці «Про обертання небесних сфер» (1543) Миколай Коперник запропонував модель, у якій Земля обертається навколо Сонця, а не залишається нерухомим центром планетних рухів. Це стало вирішальним викликом геоцентричній астрономії. Однак Сонце не є центром усього Всесвіту, а сучасна картина Сонячної системи уточнювалася пізнішими спостереженнями й теоріями.