«теперішнє» і затримка сприйняття

Світлу потрібен час, щоб дійти до ока, а нервова система обробляє зоровий сигнал із затримкою. Для звичайної кімнати світлова затримка від лампи до людини мізерна, тоді як нейронна затримка становить десятки мілісекунд; мозок також передбачає рух, тож сприйняття не є простим переглядом «запізнілого кадру». На космічних відстанях час подорожі світла стає значним, і ми бачимо далекі об’єкти такими, якими вони були раніше. У спеціальній теорії відносності немає єдиного абсолютного «тепер» для віддалених подій, але це інше твердження, ніж те, що все пережите вже минуле.