Пісочний годинник — більше, ніж годинник
Пісочний годинник став у пригоді там, де треба було відміряти проміжок часу без механічного годинника. На кораблях ним стежили за вахтами й часом між ударами суднового дзвона; у церквах годинники на кафедрах обмежували тривалість проповідей. Джерела також описують побутове використання для куховарення.
Однак це не означає, що всі годинники були однаково точними. На тривалість впливали властивості сипкого матеріалу, співвідношення зернин і отвору, об’єм та форма камер, волога й те, чи стояв пристрій рівно. Тому пісочний годинник був простим таймером заданого інтервалу, а не універсальним точним годинником. Історичне твердження про вимірювання медичних процедур має лише обмежену опору: музей описує один 15-секундний екземпляр як імовірний прилад для підрахунку пульсу, але застерігає, що це інтерпретація.