Китайська «ложка, що вказує на південь»

У китайському тексті «Лунь хен» (I ст. н. е.) є згадка про «ложку, що вказує на південь», яку традиційно тлумачили як магнітний прилад із природного магніту — лодстону. Його часто реконструюють як ложку, що обертається на бронзовій пластині. Однак немає відомого археологічного екземпляра, а сучасні історики сперечаються і про саме прочитання тексту, і про те, чи йшлося там про магнітний компас. Тому цю ложку краще вважати спірною ранньою ідеєю, а не доведеним навігаційним приладом. Надійніші письмові свідчення про магнітні стрілки з’являються в Китаї пізніше, за доби Сун.